комашня

КОМА́ШНЯ, КУМА́ШНЯ, і, ж., діал.

1. Обід для кумів.

[Жандарм (трохи підпитий):] Го, го, го! А тут що? Празник якийсь, комашня чи поминки? (І. Франко).

2. Поминки.

Агітація ведеться двояка, світська .. і церковна по соборчиках, церквах, на хрестинах, комашнях і т. ін. (І. Франко);

Ви, домашні, не говоріть багато. Не бігайте одно перед одного, то вам, кажу, не весілля – то комашня, то поминки (М. Матіос).

КОМАШНЯ́, і́, ж.

1. збірн. Те саме, що кома́хи 1.

Всяка комашня утікає поперед серпами (І. Франко);

Між оселями пурхали серпокрильці, виловлювали неповоротку після дощу комашню (О. Десняк);

У вологій траві без угаву стрекотіла якась комашня, в придорожніх кущах щебетали пташки (Б. Антоненко-Давидович);

Обличчя його було вкрите товстим шаром присохлої глини – давній засіб, який рятував від лютої комашні (Д. Білий).

2. збірн., розм. Те саме, що мура́шки.

Хутко перебігли [пани] до міста; наче межи комашню впали (Марко Вовчок);

Темрява відступила з мого убогого невільницького мешкання; я нібито лежав десь у траві, закусивши бадилину, і стежив, як моторно працює комашня; слухав, як росте трава й дерево (Валерій Шевчук);

* Образно. Ціль [у тирі] – дошка з чорним паперовим колом, на якому розбіглася комашня цифр (О. Донченко);

* У порівн. Де той народ, що, мов працьовита комашня, оселяв колись родючу землю? (М. Коцюбинський).

3. розм. Те саме, що мура́шник 1.

– Якби таку жінку та мені – я б її у комашню втручив, – нехай би пихкала! (Марко Вовчок);

І врешті ти б попав у темних змій житло, В пекучу комашню, в холодні трясовини (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

4. перен., збірн. Про дітей.

– Одначе, що ж це я тут з тобою розсиджуюсь, братечку. Десь там моя комашня мене жде, – згадала вона про дитсадок (О. Гончар);

Бобешко повернувся усім тулубом до хлопців: – Ану киш звідси, комашня! (В. Нестайко);

// Про значну кількість людей.

Біля входу й під вікнами, з яких ішов дим, метушилась людська комашня, виповнюючи подвір'я безглуздим криком, стогоном, гомоном десятків зляканих різномовних голосів (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комашня — Кома́шня: — обід для кумів, поминки [8] — поминальний обід після похорону [24] — поминальний обід [IX] — поминки [28] — обід для кумів, поминальний, тощо [II] — тут в значенні: бенкет, обід [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. комашня — кома́шня іменник жіночого роду обід для кумів; поминки діал. комашня́ 1 іменник жіночого роду комахи; мурашки комашня́ 2 іменник жіночого роду мурашник розм. Орфографічний словник української мови
  3. комашня — I комашн`я-і, ж. 1》 збірн. Комахи (у 1 знач.). 2》 збірн., розм. Мурашки. 3》 розм. Те саме, що мурашник 1). II ком`ашнякумашня, -і, ж., діал. 1》 Обід для кумів. 2》 Поминки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комашня — МУРАШНЯ́ (збірн. до мура́шка), МУРА́ШКИ, МУРА́ХИ, МУРАШВА́ розм., КОМАШНЯ́ розм. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і жиють (А. Свидницький); Заметушились мурашки в руїнах мурашника (В. Гжицький); -. Словник синонімів української мови
  5. комашня — КОМА́ШНЯ, КУМА́ШНЯ, і, ж., діал. 1. Обід для кумів. 2. Поминки. Агітація ведеться двояка, світська.. і церковна по соборчиках, церквах, на хрестинах, комашнях і т. ін. (Фр., XVI, 1955, 182). КОМАШНЯ́, і́, ж. 1. збірн. Комахи (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  6. комашня — I. Комашня, -ні ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ. Угор. --------------- II. Комашня́, -ні́ ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейникъ. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60). Словник української мови Грінченка