комашник
КОМА́ШНИ́К, а́шника́, розм.
Те саме, що мура́шник.
Просто від неї лежав великий комашник, а від нього велика руда крилата комашня густо-широкою повитою биндою засипала дорогу до молодого дубка (М. Івченко);
Він розворушив комашник і довго стежив, як метушиться перелякана комашня (З. Тулуб);
Семен виглянув з вікна і внизу в людському комашнику відшукав її .. постать (Л. Смілянський);
* У порівн. Річковий вокзал навіть уночі ворушився, як величезний комашник (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комашник — кома́шни́к іменник чоловічого роду мурашник розм. Орфографічний словник української мови
- комашник — -а, розм. Те саме, що мурашник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комашник — МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Словник синонімів української мови
- комашник — КОМА́ШНИ́К, а́шника́, розм. Те саме, що мура́шни́к. Він розворушив комашник і довго стежив, як метушиться перелякана комашня (Тулуб, Людолови, І, 1957, 137); Семен виглянув з вікна і внизу в людському комашнику відшукав її.. постать (Сміл. Словник української мови в 11 томах