1. Словник української мови в 11 томах

комбінування

КОМБІНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комбінува́ти.

Розвиток спеціалізації І кооперування, а також доцільне комбінування споріднених підприємств — одна з найважливіших умов технічного прогресу і раціональної організації суспільної праці (Програма КПРС, 1961, 65);

Комбінування овочів з м’ясом значно полегшує перетравність тваринного білка (Укр. страви, 1957, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінування — комбінува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. комбінування — -я, с. Дія за знач. комбінувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комбінування — КОМБІНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комбінува́ти. Розрізняємо кілька головних об'явів душевного життя: пам'ять, .. фантазію, тобто можливість комбінування і перетворювання образів, достарчуваних пам'яттю (І. Словник української мови у 20 томах
  4. комбінування — Комбінува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)