1. Словник української мови в 11 томах

комизливий

КОМИ́ЗЛИВИЙ, а, е. Схильний комизитися.

[Клавочка:] Стійте. Стійте, куди ж ви? І пожартувати не можна… Яке комизливе цвіркуня. Та ну ж бо, не закопилюйте губи (Коч., І, 1956, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комизливий — коми́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комизливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. комизливий — -а, -е. Схильний комизитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комизливий — КОМИ́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Схильний комизитися. [Клавочка:] Стійте. Стійте, куди ж ви? І пожартувати не можна... Яке комизливе цвіркуня. Та ну ж бо, не закопилюйте губи (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  5. комизливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. Словник синонімів української мови