коминок
КОМИНО́К, нка́, ч.
1. Зменш. до ко́мин 1.
Після вечері.. постелила мати на полу, а під коминком — Давидові (Головко, II, 1957, 23);
Спить Лиска. Ніч. А вранці схопилась — та шмиг! — в коминок (Нех., Казки.., 1958, 67).
2. Кімнатна піч із широким отвором для палива та прямим димоходом.
І внесло хлоп’я моторне Хмизу та скіпок; От взяли ми й затопили Теплий коминок (Щог., Поезії, 1958, 371);
В коминку тріщить і гуде веселий огонь (Фр., VI, 1951, 363).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коминок — комино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коминок — -нка, ч. 1》 Зменш. до комин 1). 2》 Кімнатна піч із широким отвором для палива та прямим димоходом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коминок — КОМИНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до ко́мин 1. Після вечері .. постелила мати на полу, а під коминком – Давидові (А. Головко); Спить Лиска. Ніч. А вранці схопилась – та шмиг! – в коминок (І. Словник української мови у 20 томах
- коминок — КАМІ́Н, КОМИНО́К. Єдине, що давало в кімнаті тепло.., — був великий камін при задній стіні (Ю. Смолич); В коминку тріщить і гуде веселий огонь (І. Франко). Словник синонімів української мови
- коминок — Комино́к, -нка́, в -нку́; -нки́, -нкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коминок — Те саме, що і камін. Архітектура і монументальне мистецтво
- коминок — Комино́к, -нка м. 1) ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. І. 229. Словник української мови Грінченка