коминок

КАМІ́Н, КОМИНО́К. Єдине, що давало в кімнаті тепло.., — був великий камін при задній стіні (Ю. Смолич); В коминку тріщить і гуде веселий огонь (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коминок — комино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коминок — -нка, ч. 1》 Зменш. до комин 1). 2》 Кімнатна піч із широким отвором для палива та прямим димоходом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коминок — КОМИНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до ко́мин 1. Після вечері .. постелила мати на полу, а під коминком – Давидові (А. Головко); Спить Лиска. Ніч. А вранці схопилась – та шмиг! – в коминок (І. Словник української мови у 20 томах
  4. коминок — Комино́к, -нка́, в -нку́; -нки́, -нкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. коминок — КОМИНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до ко́мин 1. Після вечері.. постелила мати на полу, а під коминком — Давидові (Головко, II, 1957, 23); Спить Лиска. Ніч. А вранці схопилась — та шмиг! — в коминок (Нех., Казки.., 1958, 67). Словник української мови в 11 томах
  6. коминок — Те саме, що і камін. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. коминок — Комино́к, -нка м. 1) ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. І. 229. Словник української мови Грінченка