1. Словник української мови в 11 томах

комплемент

КОМПЛЕМЕ́НТ, у, ч., фізл. Білкова речовина сироватки крові людини й тварин типу ферментів.

Вакцинована в молодому віці велика рогата худоба повністю втрачає реакцію зв’язування комплементу через два роки після щеплення (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплемент — комплеме́нт іменник чоловічого роду білкова речовина Орфографічний словник української мови
  2. комплемент — -у, ч., фізіол. Білкова речовина сироватки крові людини й тварин типу ферментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комплемент — КОМПЛЕМЕ́НТ, у, ч. 1. біол. Група білків свіжої сироватки крові, чинник природного імунітету людини й тварини. Титр антитіл у цитотоксичних сироватках визначають за реакцією зв'язування комплементу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. комплемент — комплеме́нт (від лат. complementum – доповнення, довершення) складна речовина білкової природи, що міститься в сироватці крові тварин і людини й спричинює розчинення (лізис) бактерій. Є важливим фактором природного імунітету. Словник іншомовних слів Мельничука