1. Словник української мови в 11 томах

комуніст

КОМУНІ́СТ, а, ч.

1. Член комуністичної партії.

Комуніст повинен всією своєю поведінкою на виробництві, в громадському і особистому житті показувати високі зразки боротьби за розвиток і зміцнення комуністичних відносин, додержувати принципів і норм комуністичної моралі (Програма КПРС, 1961, 122);

Комуністи школи обрали його секретарем партійної організації (Донч., V, 1957, 293).

2. заст. Прихильник комунізму.

— Я догадуюсь, що це якийсь соціаліст, комуніст (Н.-Лев., IV, 1956, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комуніст — комуні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комуніст — -а, ч., політ. 1》 Член комуністичної партії. 2》 заст. Прихильник комунізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комуніст — КОМУНІ́СТ, а, ч. 1. Член комуністичної партії. – Це не писар, а якийсь пройдисвіт, бунтовщик [бунтівник]! Я догадуюсь, що це якийсь соціаліст, комуніст, бунтовщик! (І. Словник української мови у 20 томах
  4. комуніст — комуні́ст член комуністичної партії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. комуніст — Комуні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)