комісарка
КОМІСА́РКА, и, ж. Жін. до коміса́р 1.
— Комісарка? — І чийсь палаючий свіжою кров’ю клинок вже звився над дівочою головою (Гончар, II, 1959, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комісарка — коміса́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- комісарка — КОМІСА́РКА, и, ж. Жін. до коміса́р 2. – Комісарка? – І чийсь палаючий свіжою кров'ю клинок вже звився над дівочою головою (О. Гончар); Матрос причинив двері, думаючи про комісарок і про вечірній патруль, гребнув соняшникового насіння з кишені... Словник української мови у 20 томах