комісарка

КОМІСА́РКА, и, ж.

Жін. до коміса́р 2.

– Комісарка? – І чийсь палаючий свіжою кров'ю клинок вже звився над дівочою головою (О. Гончар);

Матрос причинив двері, думаючи про комісарок і про вечірній патруль, гребнув соняшникового насіння з кишені, пару бубок розлущив і .. глянув на стіл президії під урочистим кумачем (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комісарка — коміса́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комісарка — КОМІСА́РКА, и, ж. Жін. до коміса́р 1. — Комісарка? — І чийсь палаючий свіжою кров’ю клинок вже звився над дівочою головою (Гончар, II, 1959, 93). Словник української мови в 11 томах