конвалійка

КОНВА́ЛІЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до конва́лія.

Гордовита конвалійна загортається у звої свого листя, хотіла би сховати там також і чарівний свій солодкий запах (У. Квавч., Вибр., 1958, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвалійка — конва́лійка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвалійка — КОНВА́ЛІЙКА, и, ж. Зменш.-пестл. до конва́лія. Гордовита конвалійка загортається у звої свого листя, хотіла би сховати там також і чарівний свій солодкий запах (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах