1. Словник української мови в 11 томах

консерватор

КОНСЕРВА́ТОР, а, ч.

1. Той, хто має консервативні погляди, переконання; ворог прогресу.

— Той, хто боїться ламати застарілі норми,— консерватор (Руд., Вітер.., 1958, 332);

— Оце говорила я з Ременем, ..він мені видався не таким уже й консерватором (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 164).

2. У деяких капіталістичних країнах — член консервативної партії.

Консерватори.. більш відверто, ніж ліберали, проводили загарбницьку колоніальну політику (Нова іст., 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консерватор — консерва́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. консерватор — [консеирватор] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. консерватор — -а, ч. 1》 Той, хто має консервативні погляди, переконання; ворог прогресу. 2》 У деяких країнах – член консервативної партії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. консерватор — КОНСЕРВА́ТОР, а, ч. 1. Прихильник старого, яке добре зарекомендувало себе. З двох у мене лишився тільки один син, який, увійшовши в літа, не проминув вилаяти мене безнадійним консерватором і людиною, яка нічогісінько не тямить у житті (В. Словник української мови у 20 томах
  5. консерватор — (англ. сопservative) людина консервативних переконань, яка обстоює незмінність будь-чого сталого, віджилого, противник перетворень. Економічний словник
  6. консерватор — консерва́тор (від лат. conservator – охоронець) 1. Прихильник консерватизму, людина консервативних поглядів. 2. У Великобританії та ряді інших капіталістичних країн член консервативної партії. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. консерватор — КОНСЕРВА́ТОР (той, хто має консервативні погляди), ПАСЕЇСТ книжн.; РУТИНЕ́Р (той, хто наслідує віджилі правила й звичаї тощо). Рік тому він з неабиякою цікавістю стежив за перебігом суперечки між Каргатом і консерваторами від хімії, не раз зичив йому успіху (Ю. Шовкопляс). Словник синонімів української мови
  8. консерватор — Консерва́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)