конституція
КОНСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж. Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права й обов’язки громадян.
Маємо тільки конституцію [1905 р.] на папері, скасовану фактично (Коцюб., III, 1956, 283);
Кожна Союзна республіка має свою Конституцію, яка враховує особливості республіки і побудована у повній відповідності з Конституцією СРСР (Конст. СРСР, 1963, 7).
КОНСТИТУ́ЦІЯ², ї, ж. Будова організму, зумовлена певним співвідношенням у розвитку органів і тканин.
Конституції я був нервової, вразливої змалку (Вишня, І, 1956, 5);
Сукупність зовнішніх (морфологічних) і внутрішніх (функціональних) особливостей організму визначає поняття конституції (Хвор. дит. віку, 1955, 135).
Значення в інших словниках
- конституція — конститу́ція 2 іменник жіночого роду будова організму Орфографічний словник української мови
- конституція — див. ЗАКОН; (організму) будова. Словник синонімів Караванського
- конституція — I -ї, ж. Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права та обов'язки громадян. II -ї, ж. Будова організму, зумовлена певним співвідношенням у розвитку органів і тканин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конституція — Закони основні Словник чужослів Павло Штепа
- конституція — КОНСТИТУ́ЦІЯ¹, ї, ж. Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права й обов'язки громадян. Маємо тільки конституцію [1905... Словник української мови у 20 томах
- конституція — Сеймова ухвала Словник застарілих та маловживаних слів
- конституція — конститу́ція (від лат. constitutio – устрій, установлення) 1. У Стародавньому Римі акти, що їх видавав імператор. 2. Основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення... Словник іншомовних слів Мельничука
- конституція — осн. закон, який визначає принципи політичного і суспільно-економічного устрою держави, структуру осн. державних органів та осн. права і обов'язки громадян. Універсальний словник-енциклопедія
- конституція — Конститу́ція, -ції, -цією; -ту́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конституція — рос. конституция 1. У, Стародавньому Римі акти, котрі видавав імператор. 2. Основний закон держави, що закріплює державний, суспільний устрій, основні права та обов'язки громадян, регулює майнові... Eкономічна енциклопедія