1. Словник української мови в 11 томах

контрамарка

КОНТРАМА́РКА, и, ж. Талон або записка, що дає право безплатно відвідати виставу в театрі, цирку тощо.

Можна було одразу вгадати, що вона прийшла в театр по контрамарці (Л. Укр., III, 1952, 706);

Мала.. вільну контрамарку до театру імені Франка (Мал., Звенигора, 1959, 301);

// Талон, що видається глядачеві, який тимчасово виходить із зали, на право повернення назад без пред’явлення квитка вдруге.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрамарка — контрама́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрамарка — -и, ж. Талон або записка, що дає право безплатно відвідати виставу в театрі, цирку тощо. || Талон, що видається глядачеві, який тимчасово виходить із зали, на право повернення назад без пред'явлення квитка вдруге. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрамарка — КОНТРАМА́РКА, и, ж. Документ, що дає право безплатно відвідати виставу в театрі, цирку і т. ін. Можна було одразу вгадати, що вона прийшла в театр по контрамарці (Леся Українка); Ходім до Рейнгарда, бо в оперу спізнились. Словник української мови у 20 томах
  4. контрамарка — контрама́рка (франц. contremarque) записка або талон замість квитка на право безплатного відвідання театральної вистави тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. контрамарка — Контрама́рка, -ки; -ма́рки, -ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)