1. Словник української мови в 11 томах

контрудар

КОНТРУДА́Р, у, ч. Удар у відповідь на чий-небудь удар (у військових діях, політичній боротьбі тощо).

Полки Косінського гналися навперейми.. Доводилося приймати бій і відповідати на нього бодай слабкими контрударами (Ле, Наливайко, 1957, 93);

*Образно. На атаки буржуазної ідеології треба відповісти подвійним контрударом (Літ. газ., 21.III 1959, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрудар — контруда́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрудар — -у, ч. Удар у відповідь на чий-небудь удар (у воєнних діях, політичній боротьбі тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрудар — КОНТРУДА́Р, у, ч. військ. Те саме, що контрата́ка 1; удар у відповідь на чий-небудь удар. Весь виношений за довгі дні і ночі план контрудару встав перед ним, розгорнувся на всю широчінь і на всю глибінь, освітлений прожектором гарячкової думки (І. Словник української мови у 20 томах