контрудар
контруда́р
-у, ч.
Удар у відповідь на чий-небудь удар (у воєнних діях, політичній боротьбі тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрудар — контруда́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- контрудар — КОНТРУДА́Р, у, ч. військ. Те саме, що контрата́ка 1; удар у відповідь на чий-небудь удар. Весь виношений за довгі дні і ночі план контрудару встав перед ним, розгорнувся на всю широчінь і на всю глибінь, освітлений прожектором гарячкової думки (І. Словник української мови у 20 томах
- контрудар — КОНТРУДА́Р, у, ч. Удар у відповідь на чий-небудь удар (у військових діях, політичній боротьбі тощо). Полки Косінського гналися навперейми.. Доводилося приймати бій і відповідати на нього бодай слабкими контрударами (Ле, Наливайко, 1957, 93); *Образно. Словник української мови в 11 томах