контузія
КОНТУ́ЗІЯ, ї, ж. Загальне ураження організму людини й вищих тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (при розривах снарядів, завалах землею тощо) на всю поверхню тіла або більшу його частину.
Молодий шахтар.. після аварії на шахті дістав контузію (Смолич, Мир.., 1958, 21);
Верхня його губа тремтіла, коло правого ока нервово тіпалася щока — наслідок севастопольської контузії (Кучер, Трудна любов, 1960, 442).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контузія — конту́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контузія — -ї, ж. Загальне ураження організму людини й вищих тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (розриви снарядів, завали землею тощо) на всю поверхню тіла чи більшу його частину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контузія — КОНТУ́ЗІЯ, ї, ж. Загальне ураження організму людини й тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (при розривах снарядів, завалах і т. ін.) на всю поверхню тіла або більшу його частину. Молодий шахтар .. Словник української мови у 20 томах
- контузія — конту́зія (лат. contusio – забиття, від contundo – розбиваю) загальне ураження організму людини і вищих тварин, що виникає внаслідок миттєвого механічного впливу на всю поверхню тіла або на більшу його частину ударної повітряної чи водяної хвилі... Словник іншомовних слів Мельничука
- контузія — Конту́зія, -зії, -зією; -ту́зії, -зій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)