контузія
КОНТУ́ЗІЯ, ї, ж.
Загальне ураження організму людини й тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (при розривах снарядів, завалах і т. ін.) на всю поверхню тіла або більшу його частину.
Молодий шахтар .. після аварії на шахті дістав контузію (Ю. Смолич);
Верхня його губа тремтіла, коло правого ока нервово тіпалася щока – наслідок севастопольської контузії (В. Кучер);
Кухар і солдат Кирило Сотник, який після лікування в шпиталі був у нього за помічника, дістали контузії (М. Циба);
Пам'ятник-цвинтар. На ньому впокоїлося 20 тисяч душ! Усі загинули при штурмі Берліна. Тут міг лежати й дядько-фронтовик, якби його не оминула зловорожа куля. Він мав справжнє щастя – не зазнати жодної подряпини. (Хоч контузію все-таки мав) (О. Шугай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контузія — конту́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контузія — -ї, ж. Загальне ураження організму людини й вищих тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (розриви снарядів, завали землею тощо) на всю поверхню тіла чи більшу його частину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контузія — конту́зія (лат. contusio – забиття, від contundo – розбиваю) загальне ураження організму людини і вищих тварин, що виникає внаслідок миттєвого механічного впливу на всю поверхню тіла або на більшу його частину ударної повітряної чи водяної хвилі... Словник іншомовних слів Мельничука
- контузія — Конту́зія, -зії, -зією; -ту́зії, -зій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- контузія — КОНТУ́ЗІЯ, ї, ж. Загальне ураження організму людини й вищих тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (при розривах снарядів, завалах землею тощо) на всю поверхню тіла або більшу його частину. Молодий шахтар.. Словник української мови в 11 томах