1. Словник української мови в 11 томах

кооперувати

КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Об’єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.).

2. Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооперувати — кооперува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кооперувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). 2》 Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кооперувати — Співпрацювати, поспівпрацювати, співробітничати, поспівробітничати Словник чужослів Павло Штепа
  4. кооперувати — КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). Численні знаряддя та предмети побуту, необхідні в повсякденному житті, виготовляли в общинах, кооперуючи працю, або в кожній родині (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. кооперувати — Кооперува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)