кооперувати

КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

1. Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.).

Численні знаряддя та предмети побуту, необхідні в повсякденному житті, виготовляли в общинах, кооперуючи працю, або в кожній родині (з наук. літ.);

Під час гри на музичному інструменті мозок постійно завантажений складною роботою, адже музикантові необхідно читати по нотах, пам'ятати ритм і кооперувати з іншими музикантами (з газ.);

* Образно. Треба “кооперувати” мислення кожного органа (шкіри, вуха, носа, ока, язика, внутрішніх органів) з мисленням мозку, щоб він не змушував робити те, що тілу шкідливе або що воно заперечує (О. Бердник).

2. Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).

Національні або регіональні асоціації можуть кооперувати свою роботу з відповідними національними комітетами (з наук. літ.);

Виконком кооперує кошти сільської ради з можливостями підприємств, приватних підприємців і жителів села (із журн.).