1. Словник української мови в 11 томах

координований

КООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до координува́ти.

Окостенілі неслухняні ноги ледве тримають його, рухи скупі, погано координовані (3 глибин душі, 1959, 44);

// у знач. прикм.

Координована діяльність.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. координований — координо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. координований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до координувати. || у знач. прикм. Координована діяльність. Координований рефлекс — рефлекс, у здійсненні якого беруть участь різні м'язи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. координований — КООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до координува́ти. Європейська метрологія, координована Європейською асоціацією національних метрологічних інститутів, намагається досягти вищого рівня метрологічних досліджень (із журн.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. координований — Координо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)