1. Словник української мови в 11 томах

координування

КООРДИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. координува́ти.

Альпіністам.. слід розвивати сміливість, спритність, швидкість реакцій, точність у координуванні рухів (В дорогу, 1953, 19);

Координування економічних досліджень.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. координування — координува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. координування — -я, с. Дія за знач. координувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. координування — КООРДИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. координува́ти. Ми стоїмо на тому, що не можемо успішно крокувати до свободи соціальної і національної без координування своїх змагань (О. Шугай). Словник української мови у 20 томах
  4. координування — Координува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)