1. Словник української мови в 11 томах

копилля

КОПИ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до копи́л.

Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис, 1864, № 6621).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копилля — копи́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. копилля — -я, с. Збірн. до копил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копилля — КОПИ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до копи́л¹ 1. Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис); Молодіж двигалась, мов хвиля, Кидали ткачі верстати, а шевці копилля (М. Макаровський). Словник української мови у 20 томах
  4. копилля — Копи́лля, -ля с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. см. копил 2. Словник української мови Грінченка