копичник
КОПИ́ЧНИК, а, ч. Машина для збирання сіна, соломи в копиці або частина комбайна, що збирає та відокремлює солому від полови.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копичник — копи́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- копичник — -а, ч. Машина для збирання сіна, соломи в копиці або частина комбайна, що збирає та відокремлює солому від полови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копичник — КОПИ́ЧНИК, а, ч. Машина для збирання сіна, соломи в копиці, а також навісний причіп до комбайна, що збирає та відокремлює солому від полови та збирає її у купи (копиці). Словник української мови у 20 томах