1. Словник української мови в 11 томах

копотіти

КОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Стукаючи, тупаючи, іти, бігти дрібними кроками.

Ой ще зілля не кипить, А вже милий копотить (Чуб., V, 1874, 417);

— Діду! Діду! — гукав хлопчик, чимдуж копотячи з гори (Мирний, І, 1954, 165);

Вони [повстанці] вже переїхали через браму і копотять горі дорогою (Фр., VIII, 1952, 302);

// Стукати, тупати, ідучи, біжачи дрібними кроками.

Летить наш кінь! Він копитами на цілий всесвіт копотить… (Тич., II, 1957, 208);

На вулиці Горького чисто, просторо, і ранком в урочистій тиші лиш дзвінко копотить чобітками дітвора та підлітки по асфальтових тротуарах (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копотіти — Копоті́ти: — стукати, тупати, бігти дрібними кроками [14] — Копотіти, яке, як вказує словник Грінченка (II, 282), значить «стучать, топать, бежать мелкими шагами», що підтверджує також контекст: «Немов стадо скажених вовків летить до села... Словник з творів Івана Франка
  2. копотіти — копоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. копотіти — див. бігти; іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. копотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Стукаючи, тупаючи, іти, бігти дрібними кроками. || Стукати, тупати, ідучи, біжачи дрібними кроками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копотіти — КОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Стукаючи, тупаючи, іти, бігти дрібними кроками. Ой ще зілля не кипить, А вже милий копотить (з народної пісні); – Діду! Діду!... Словник української мови у 20 томах
  6. копотіти — ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. копотіти — Копоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417. Словник української мови Грінченка