1. Словник синонімів української мови

копотіти

ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Тьотя Надя знову прив'язувала ковзани й, спотикаючись, дріботіла на ковзанку (В. Канівець); Йде (дідусь) повільно, ступає твердо. За ним дрібоче, перечепивши через плече в'язанку бичків, Коська (Ю. Збанацький); По узбіччю тюпала жінка з дитиною на руках (П. Панч); Чорна постать "отаманова" пляміла спереду. А ти похмурий тюпачив за ним (А. Головко); Дрібцює Марія по зеленотканій веретці-моріжку (Є. Гуцало); Таке воно мале дибає по підгір'ю понад балкою, де ми пасемо, так радісно дрібушить з новеньким торбеням школярським через плече (О. Гончар); Хлопчак починає чеберяти по хатинці незграбними.. чоботищами (М. Стельмах); — Діду! — гукав хлопчик, чимдуж копотячи з гори (Панас Мирний). — Пор. 1. іти́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копотіти — Копоті́ти: — стукати, тупати, бігти дрібними кроками [14] — Копотіти, яке, як вказує словник Грінченка (II, 282), значить «стучать, топать, бежать мелкими шагами», що підтверджує також контекст: «Немов стадо скажених вовків летить до села... Словник з творів Івана Франка
  2. копотіти — копоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. копотіти — див. бігти; іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. копотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Стукаючи, тупаючи, іти, бігти дрібними кроками. || Стукати, тупати, ідучи, біжачи дрібними кроками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копотіти — КОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Стукаючи, тупаючи, іти, бігти дрібними кроками. Ой ще зілля не кипить, А вже милий копотить (з народної пісні); – Діду! Діду!... Словник української мови у 20 томах
  6. копотіти — КОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Стукаючи, тупаючи, іти, бігти дрібними кроками. Ой ще зілля не кипить, А вже милий копотить (Чуб., V, 1874, 417); — Діду! Діду!... Словник української мови в 11 томах
  7. копотіти — Копоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417. Словник української мови Грінченка