корбар
КОРБА́Р, я, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.).
Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (Фр., VIII, 1952, 400).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корбар — корба́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- корбар — -я, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корбар — КОРБА́Р, я́, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.). Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (І. Франко). Словник української мови у 20 томах