корегувати

КОРЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. військ. Вносити поправки в наведення гармат, спостерігаючи їх стрільбу з певних пунктів.

Поручик Туманов, щоб було зручніше корегувати стрільбу, услід за піхотою теж кинувся з телефоністами до першої лінії (Панч, І, 1956, 136).

2. книжн., друк. Те саме, що коректува́ти 1, 2.

Можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око (Л. Укр., V, 1956, 278);

В Адаменка був гострий розум, план того бою цілком постав у його голові, я лише корегував і переводив на практичні рейки (Ю. Янов., II, 1958, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корегувати — корегува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. корегувати — (коригувати), -ую, -уєш, недок., перех. 1》 військ. Вносити поправки в наведення гармат, спостерігаючи їх стрільбу з певних пунктів. 2》 книжн., друк. Те саме, що коректувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корегувати — КОРЕГУВА́ТИ див. коригува́ти. Словник української мови у 20 томах