1. Словник української мови в 11 томах

коректно

КОРЕ́КТНО. Присл. до коре́ктний.

На слова Желізнякова він хотів відповісти коректно, але стримано й упевнено (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 286);

Сам Ду-бинський, інженер за спеціальністю, з робітниками поводився більш-менш коректно (Гжицький, Вел. надії, 1963, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коректно — коре́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. коректно — Присл. до коректний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коректно — КОРЕ́КТНО. Присл. до коре́ктний. Одягався він завжди дуже коректно, – сам невеличкий, тоненький, у чорному сюртуці, він похожий був на маленький чорненький олівець з записної книжки (В. Словник української мови у 20 томах