1. Словник української мови в 11 томах

коренеплідний

КОРЕНЕПЛІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до коренеплі́д.

Коренеплідний сорт петрушки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коренеплідний — коренеплі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коренеплідний — -а, -е. Прикм. до коренеплід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коренеплідний — КОРЕНЕПЛІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до коренеплі́д. Цукрові буряки виникли внаслідок схрещування листкових форм із коренеплідними, після того, як у коренеплодах буряків було виявлено сахарозу (з наук.-попул. літ.); Життєвий цикл розвитку коренеплідних рослин триває два роки (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах