1. Словник української мови в 11 томах

коренеїд

КОРЕНЕЇ́Д, а, ч. Хвороба сходів буряків, спричинювана різними мікроорганізмами.

Яровизація насіння буряків підвищує їх стійкість проти коренеїда (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коренеїд — коренеї́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коренеїд — -а, ч. Хвороба сходів буряків, спричинювана різними мікроорганізмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коренеїд — КОРЕНЕЇ́Д, у, ч. Хвороба сходів буряків, спричинювана різними мікроорганізмами. Розвиток коренеїда можуть зумовлювати близько ста видів грибів і бактерій (з наук.-попул. літ.); Проростки цукрового буряку уражені коренеїдом (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах