1. Словник української мови в 11 томах

кормило

КОРМИ́ЛО, а, с., заст., поет.

1. Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном.

І попливе човен З широкими вітрилами І з добрим кормилом (Шевч., І, 1963, 261).

2. перен. Влада, керівництво.

Росла й зросла народна сила. Народний випростався стан. Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (Рильський, III, 1961, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кормило — Корми́ло: — весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном [51] Словник з творів Івана Франка
  2. кормило — корми́ло іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. кормило — КЕРМО; ФР. провід, керівництво. Словник синонімів Караванського
  4. кормило — див. кермо Словник синонімів Вусика
  5. кормило — -а, с., заст., поет. 1》 Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном. 2》 перен. Влада, керівництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кормило — КОРМИ́ЛО, а, с. 1. поет. Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном. І попливе човен З широкими вітрилами І з добрим кормилом (Т. Шевченко); Побратим, звичний до моря, сидів на кормі, міцно тримаючи кормило (О. Бердник). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  7. кормило — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
  8. кормило — Корми́ло, -ла с. (Заимств. изъ русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом. Шевч. 238. Словник української мови Грінченка