1. Словник української мови в 11 томах

коровина

КОРОВИ́НА, и, ж., розм. Невелика або погана корова.

Не скоро діждалася вона з неї [телички] коровини, бо вона не мала багато поля (Коб., III, 1956, 533).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коровина — -и, ж., розм. Невелика або погана корова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коровина — КОРОВИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що коро́ва 1; невелика, поганенька корова. Вуйко Андрій дуже нас укривдив; і послідню коровину з загороди займив (Ю. Федькович); Не скоро діждалася вона з неї [телички] коровини, бо вона не мала багато поля (О. Словник української мови у 20 томах
  3. коровина — Корови́на, -ни ж. Корова, плоховатая корова. Словник української мови Грінченка