коровина
КОРОВИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що коро́ва 1; невелика, поганенька корова.
Вуйко Андрій дуже нас укривдив; і послідню коровину з загороди займив (Ю. Федькович);
Не скоро діждалася вона з неї [телички] коровини, бо вона не мала багато поля (О. Кобилянська);
Роман стає під хлівом. Йому чути, як Федоська доїть корови .. Ніколи не сердиться, не крикне на коровину (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коровина — -и, ж., розм. Невелика або погана корова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коровина — КОРОВИ́НА, и, ж., розм. Невелика або погана корова. Не скоро діждалася вона з неї [телички] коровини, бо вона не мала багато поля (Коб., III, 1956, 533). Словник української мови в 11 томах
- коровина — Корови́на, -ни ж. Корова, плоховатая корова. Словник української мови Грінченка