коров’ячий
КОРО́В’ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коро́ва 1.
В нас раз у раз під вікнами брязкіт навантажених возів, овечі та коров’ячі голоси (Л. Укр., V, 1956, 343);
М’ясо її [ведмедиці] смачніше від коров’ячого (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 69);
// Вигот. із молока корови.
Коров’яче масло;
// Власт. коровам.
Коров’яча віспа.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коров’ячий — Коро́в’ячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)