1. Словник української мови в 11 томах

корогва

КОРОГВА́, и́, ж.

1. заст. Прапор.

— А корогву принесли? — Ось вона! Є! — обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (Коцюб., II, 1955, 81);

// іст. Військовий бойовий прапор.

Хай заграють сурмачі; Сутим золотом засяють Корогви і пірначі (Щог., Поезії, 1958, 203);

Хвала безсмертним Жовтим Водам, Огням козацьких корогов! (Рильський, III, 1961, 145).

2. Підрозділ у польсько-литовській армії XVI— XVII ст. та в козацькому війську.

Кілька кінних корогов.. раптом повернули знову через річку, до правого берега (Кач., Вибр., 1953, 21).

3. церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу.

Ми увійшли в церковцю.. Двома рядками стоять корогви (Н.-Лев., II, 1956, 401);

З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з причтом, півчими, корогвами і святою водою (Довж., І, 1958, 234).

4. заст. Шматок червоної тканини, вивішуваний уранці після шлюбної ночі, якщо молода виявлялася незайманою.

Біля червоної корогви казились п’яненькі молодиці і стара баба: танцювали, вибивали тропака (Стор., І, 1957, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корогва — корогва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корогва — КОРОГОВ, ур. прапор, стяг, знамено; ц. корогов. Словник синонімів Караванського
  3. корогва — див. хоругва Словник церковно-обрядової термінології
  4. корогва — див. прапор Словник синонімів Вусика
  5. корогва — [корогва] -ви, д. і м. -роугв'і, р. мн. -гоў Орфоепічний словник української мови
  6. корогва — -и, ж. 1》 заст.Прапор. 2》 Підрозділ у польсько-литовській армії 16-17 ст. та в козацькому війську. 3》 церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, що його несуть під час хресного ходу. 4》 етн., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. корогва — КОРОГВА́, и́, ж. 1. заст. Прапор. – А корогву принесли? – Ось вона! Є! – обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (М. Коцюбинський); Увiходять одна по однiй стрункi групи цехiв – кожен iз своєю корогвою .. Словник української мови у 20 томах
  8. корогва — Хоругов, загін кінноти 100 200 чоловік див. хорогва Словник застарілих та маловживаних слів
  9. корогва — (монгольське хоронґо) 1. прапор; в Україні за козацької доби були військові, гетьманські, полкові та сотенні к.; охоронялися хорунжими (генеральним, полковими, сотенними); як і значки, прикріплювались до ратищ, на вершку яких було вістря або хрест... Універсальний словник-енциклопедія
  10. корогва — КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Словник синонімів української мови
  11. корогва — Корогва́ і корого́в, -гви́; корогви́, корого́в (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. корогва — Корогва, -ви ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. К. ЧР. 328. Словник української мови Грінченка