1. Словник синонімів української мови

корогва

КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Поховали громадою, Як слід, по закону (Т. Шевченко); Марія, як поводарка, несла в руках, мов корогов, розкидясту гілку чорнокленини (Панас Мирний); Тільки що винесли маму на кладовище, з коругвами, з попами, по-християнськи (М. Коцюбинський); За панотцем рушила півча, а за нею значкові понесли хоругви й стяги, за якими вже посунули всі козаки (М. Старицький); Хорогви носили цариною — на врожай (Ю. Яновський).

ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́ рідше, СТЯГ уроч., КОРОГВА́ (ХОРОГВА́) (КОРУГО́В) (ХОРУГО́В) (КОРУГВА́) (ХОРУГВА́) заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТ перев. заст. (також прапор кавалерійської частини, царської особи або глави держави); ПРАПОРЕ́ЦЬ (на флоті, сигнальний). З своїх подертих сорочок Ми прапор в темну ніч пошили І кров'ю власною скропили (О. Олесь); Над усіма наметами воєвод попіднімали знамена та корогви (І. Нечуй-Левицький); Легенький вітрець надимав полум'яний стяг (Л. Юхвід); З Чигирина в Переяслав Богдан одбуває, З бунчуками, хоругвами Московців стрічає (дума); На головній вежі, над вартівнею, маяв на вітрі особистий червоно-жовтий штандарт короля (Н. Рибак); Йосип Максимович підняв угору червоний прапорець, подаючи сигнал (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корогва — корогва́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корогва — КОРОГОВ, ур. прапор, стяг, знамено; ц. корогов. Словник синонімів Караванського
  3. корогва — див. хоругва Словник церковно-обрядової термінології
  4. корогва — див. прапор Словник синонімів Вусика
  5. корогва — [корогва] -ви, д. і м. -роугв'і, р. мн. -гоў Орфоепічний словник української мови
  6. корогва — -и, ж. 1》 заст.Прапор. 2》 Підрозділ у польсько-литовській армії 16-17 ст. та в козацькому війську. 3》 церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, що його несуть під час хресного ходу. 4》 етн., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. корогва — КОРОГВА́, и́, ж. 1. заст. Прапор. – А корогву принесли? – Ось вона! Є! – обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (М. Коцюбинський); Увiходять одна по однiй стрункi групи цехiв – кожен iз своєю корогвою .. Словник української мови у 20 томах
  8. корогва — Хоругов, загін кінноти 100 200 чоловік див. хорогва Словник застарілих та маловживаних слів
  9. корогва — (монгольське хоронґо) 1. прапор; в Україні за козацької доби були військові, гетьманські, полкові та сотенні к.; охоронялися хорунжими (генеральним, полковими, сотенними); як і значки, прикріплювались до ратищ, на вершку яких було вістря або хрест... Універсальний словник-енциклопедія
  10. корогва — Корогва́ і корого́в, -гви́; корогви́, корого́в (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. корогва — КОРОГВА́, и́, ж. 1. заст. Прапор. — А корогву принесли? — Ось вона! Є! — обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (Коцюб., II, 1955, 81); // іст. Військовий бойовий прапор. Хай заграють сурмачі; Сутим золотом засяють Корогви і пірначі (Щог. Словник української мови в 11 томах
  12. корогва — Корогва, -ви ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. К. ЧР. 328. Словник української мови Грінченка