1. Словник української мови в 11 томах

королівна

КОРОЛІ́ВНА, и, ж. Дочка короля (у 1 знач.).

Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Л. Укр., І, 1951, 436);

Розсердився-розгнівався під кінець король і сказав королівні: — Доки це я буду приймати твоїх гостей, харчувати й частувати, ..доню моя мила? (Григ., Вибр., 1959, 445);

*У порівн. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна (Вовчок, І, 1955, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. королівна — королі́вна іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. королівна — -и, ж. Дочка короля (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. королівна — КОРОЛІ́ВНА, и, ж. 1. Дочка короля (у 1 знач.). Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка); Розсердився-розгнівався під кінець король і сказав королівні:... Словник української мови у 20 томах
  4. королівна — Королі́вна, -вни; -лі́вни, -лі́вен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. королівна — Королівна, -ни ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чуб. V. 88. Чи воно яка князівна, чи королівна. Рудч. Ск. II. 46. Словник української мови Грінченка