коропець
КОРОПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Зменш.-пестл. до ко́роп.
— Тільки дивіться, щоб коропець вас не вловив! Коропці в нас такі!..— Та ми тільки так, щоб поборюкатися з коропом! — гукнули ми (Вишня, II, 1956, 245);
Нарешті моряк таки знайшов обидві рибини і до кожної радісно вигукнув: — Ось де ви, мої милі коропці! (Голов., Тополя.., 19"65, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коропець — коропе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коропець — -пця, ч. Зменш.-пестл. до короп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коропець — КОРОПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Зменш.-пестл. до ко́роп. – Тільки дивіться, щоб коропець вас не вловив! Коропці в нас такі!.. – Та ми тільки так, щоб поборюкатися з коропом!... Словник української мови у 20 томах