1. Словник української мови в 11 томах

короткомовний

КОРОТКОМО́ВНИЙ, а, е. Виражений невеликою кількістю слів; лаконічний.

Хоч як пан Бжеський вчитувався в короткомовний текст позову, він нічого не добрав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короткомовний — короткомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. короткомовний — -а, -е. Виражений невеликою кількістю слів; лаконічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. короткомовний — КОРОТКОМО́ВНИЙ, а, е. Виражений невеликою кількістю слів; лаконічний. Хоч як пан Бжеський вчитувався в короткомовний текст позову, він нічого не добрав (З. Тулуб); // Який висловлюється коротко, лаконічно. Словник української мови у 20 томах
  4. короткомовний — СТИ́СЛИЙ (викладений, висловлений коротко, без деталей), КОРО́ТКИЙ, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, КОРОТКОМО́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, СКУПИ́Й (зовсім короткий); ЛАКОНІ́ЧНИЙ, ЛАПІДА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови