корчастий
КОРЧА́СТИЙ, а, е.
1. Який має дуже розвинене, покручене коріння.
Сутулуватий, з товстими.. ногами, він стояв біля столу, мов корчастий пеньок (Шиян, Партиз. край, 1946, 57).
2. Який має дуже розвинені гілки; густий (у 1 знач.).
Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє [криниця] вдень (Вирган, Квіт. береги, 1950, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корчастий — корча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- корчастий — див. густий Словник синонімів Вусика
- корчастий — -а, -е. 1》 Який має дуже розвинене, покручене коріння. 2》 Який має дуже розвинені гілки; густий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корчастий — КОРЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має дуже розвинене, покручене коріння. * У порівн. Сутулуватий, з товстими .. ногами, він стояв біля столу, мов корчастий пеньок (А. Шиян). 2. Який має дуже розвинені гілки; густий (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- корчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
- корчастий — Корчастий, -а, -е Кустистый, густой. Садочок вишневий корчистий. Грин. III. 527. Словник української мови Грінченка