1. Словник української мови в 11 томах

корчака

КОРЧА́КА, и, ж. Збільш. до корч¹ 1

В печері біліла вербова корчака, що весною була знесена водою (Н.-Лев., II, 1956, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчака — корча́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корчака — див. пень Словник синонімів Вусика
  3. корчака — КОРЧА́КА, и, ж. Збільш. до корч¹ 1. В печері біліла вербова корчака, що весною була занесена водою (І. Нечуй-Левицький); За вигоном бовванів ліс, звідки ріка гнала по течії вузлакуваті корчаки (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах