1. Орфографічний словник української мови

корчака

корча́ка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчака — див. пень Словник синонімів Вусика
  2. корчака — КОРЧА́КА, и, ж. Збільш. до корч¹ 1. В печері біліла вербова корчака, що весною була занесена водою (І. Нечуй-Левицький); За вигоном бовванів ліс, звідки ріка гнала по течії вузлакуваті корчаки (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах
  3. корчака — КОРЧА́КА, и, ж. Збільш. до корч¹ 1 В печері біліла вербова корчака, що весною була знесена водою (Н.-Лев., II, 1956, 163). Словник української мови в 11 томах