1. Словник української мови в 11 томах

корчувальник

КОРЧУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що корчува́ч.

— До нас їдуть люди, ще виділені трактори, корчувальники, лісосівалки… (Ле, Право.., 1957, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчувальник — корчува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. корчувальник — -а, ч. Те саме, що корчувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корчувальник — КОРЧУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Те саме, що корчува́ч. – До нас їдуть люди, ще виділені трактори, корчувальники, лісосівалки... (Іван Ле); Ручний корчувальник бур'янів виготовляють з обрізка металевої труби діаметром 25–40 мм (із журн.). Словник української мови у 20 томах