1. Словник української мови в 11 томах

корявий

КОРЯ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що коструба́тий 1; нерівний (про дерево).

Ліси закінчилися. Все рідше траплялися коряві сосни, що корінням цупко вхопилися за стрімкі скелі (Ів., Вел. очі, 1956, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корявий — коря́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. корявий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що кострубатий 1); нерівний (про дерево). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корявий — Шкарубкий, зашкарублий, кострубатий, неоковирний Словник чужослів Павло Штепа
  4. корявий — КОРЯ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що коструба́тий 1; нерівний, вузлуватий. Ліси закінчилися. Все рідше траплялися коряві сосни, що корінням цупко вхопилися за стрімкі скелі (О. Іваненко); // Шорсткий, шкарубкий. Словник української мови у 20 томах
  5. корявий — Коря́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)