косенький
КОСЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ко́сий; косуватий.
Цілісінький день було розкладає [Марта] тії клаптики — косенькі, вузенькі, довгі (Григ., Вибр., 1959, 256);
— Та так, косенький на одно око,— каже староста (Кв.-Осн., II, 1956, 489).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- косенький — косе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- косенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до косий; косуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- косенький — КОСЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ко́сий 1–4; косуватий. Цілісінький день було розкладає [Марта] тії клаптики – косенькі, вузенькі, довгі (Грицько Григоренко); – Та так, косенький на одно око, – каже староста (Г. Словник української мови у 20 томах