косенький

КОСЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ко́сий; косуватий.

Цілісінький день було розкладає [Марта] тії клаптики — косенькі, вузенькі, довгі (Григ., Вибр., 1959, 256);

— Та так, косенький на одно око,— каже староста (Кв.-Осн., II, 1956, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косенький — косе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. косенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до косий; косуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косенький — КОСЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ко́сий 1–4; косуватий. Цілісінький день було розкладає [Марта] тії клаптики – косенькі, вузенькі, довгі (Грицько Григоренко); – Та так, косенький на одно око, – каже староста (Г. Словник української мови у 20 томах