1. Словник української мови в 11 томах

косичка

КОСИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коси́ця 1.

Довгу косу одрізали і зоставили невеличкі пацьорочки, завивши їх у густі косички. (Мирний, IV, 1955, 172);

Тіна, неслухняна, галаслива, нестримана, щодня губить стрічки із своїх.. кучерявих косичок (Ів., Таємниця, 1959, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косичка — коси́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. косичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до косиця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косичка — КОСИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коси́ця 1. Тіна, неслухняна, галаслива, нестримана, щодня губить стрічки із своїх .. кучерявих косичок (О. Іваненко); Хоч було темно, а він дивився на скуйовджену голівку з двома товстими косичками (К. Словник української мови у 20 томах
  4. косичка — косичка, кошичко дика м’ята Словник застарілих та маловживаних слів
  5. косичка — Косичка, -ки ж. ум. отъ косиця. Словник української мови Грінченка