костеніти
КОСТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо).
Кістки таза [у жінок] з’єднані між собою до 15-річного віку хрящовими прошарками, які костеніють лише до 23-25 років (Фіз. вихов.., 1954, 12).
2. Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути.
Мороз обпалював обличчя, костеніли руки на зброї, наливалися втомою ноги (Багмут, Записки.., 1961, 34).
3. перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах.
Історичний досвід розвитку соціалістичних націй показує, що національні форми не костеніють, а видозмінюються, удосконалюються і зближаються між собою (Програма КПРС, 1961, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костеніти — костені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- костеніти — див. мерзнути; сохнути Словник синонімів Вусика
- костеніти — -ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо). 2》 Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути. 3》 перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- костеніти — КОСТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки і т. ін.). У старого коня м'якушеві хрящі можуть костеніти й зростатися з копитовою кісткою (з навч. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- костеніти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови