костеніти

КОСТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо).

Кістки таза [у жінок] з’єднані між собою до 15-річного віку хрящовими прошарками, які костеніють лише до 23-25 років (Фіз. вихов.., 1954, 12).

2. Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути.

Мороз обпалював обличчя, костеніли руки на зброї, наливалися втомою ноги (Багмут, Записки.., 1961, 34).

3. перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах.

Історичний досвід розвитку соціалістичних націй показує, що національні форми не костеніють, а видозмінюються, удосконалюються і зближаються між собою (Програма КПРС, 1961, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костеніти — костені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. костеніти — див. мерзнути; сохнути Словник синонімів Вусика
  3. костеніти — -ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо). 2》 Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути. 3》 перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. костеніти — КОСТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки і т. ін.). У старого коня м'якушеві хрящі можуть костеніти й зростатися з копитовою кісткою (з навч. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. костеніти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови