1. Словник української мови в 11 томах

костогриз

КОСТОГРИ́З, а, ч., КОСТОГРИ́ЗА, и, ж.

1. Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і. т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин.

2. Те саме, що костолу́за.

Нехай костогризи та сорокопуди черешні об’їдають — він ані не бачить, ані не чує (Фр., II, 1950, 86).

3. заст., зневажл. Бідняк.

Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив! (Барв., Опов.., 1902, 87);

— Що се ти ще кепкуєш із мене, старий костогризе? — силувався крикнути, але тілько пропищав Іван (Фр., III, 1950, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костогриз — костогри́з 1 іменник чоловічого роду хвороба костогри́з 2 іменник чоловічого роду, істота птах костогри́з 3 іменник чоловічого роду, істота бідна людина рідко, зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. костогриз — -а, ч., костогриза, -и, ж. 1》 Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і. т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. 2》 Те саме, що костолуза. 3》 заст., зневажл. Бідняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. костогриз — КОСТОГРИ́З, а, ч., КОСТОГРИ́ЗА, и, ж. 1. Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. У давнину костогриз лікували прополісом та настоянкою з лепехи (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. костогриз — КА́РІЄС, КОСТОГРИ́З (КОСТОГРИ́ЗА), КОСТОЇДА (народні назви). ТУБЕРКУЛЬО́З мед., СУХО́ТИ мн. заст., СУХО́ТКА (СУХІ́ТКА) заст., БУГОРЧА́ТКА заст.; КОСТОГРИ́З (КОСТОЇ́ДА) (народна назва захворювання кісток). Словник синонімів української мови
  5. костогриз — Костогри́з, -за; -ри́зи, -зів (птах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. костогриз — Костогриз, -за м. Птица. Frangilla coccathraustis. Словник української мови Грінченка