косіння
КОСІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коси́ти¹ 1.
Косіння можна провадити вручну або пристосованими для цього кінними косарками (Бур’яни.., 1957, 61).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- косіння — косі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- косіння — -я, с. Дія за знач. косити I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- косіння — КОСІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коси́ти¹ 1. Уявляв її [Павліну] на тому попелищі .. із старою шовковицею серед двору, на якій висіли козубці з вишневої кори, кушки, коси, коли приходили з косіння на полуденок (У. Словник української мови у 20 томах
- косіння — Косі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)